А дружина мовчки зібрала речі, діти самі за нею пішли, і поїхала до мами, а чоловік ще навздогін говорив: – Так, куди ти одна без мене, ти ж ні дня не працювала, на що ви жити будете?

 

До сорока років Валерій Петрович розумів, що все у нього добре і вдало склалося. Гарна посада, гроші, повага, і будинок-повна чаша, двоє дітей підростають, радують.

Ось тільки дружина Тетяна надоїла, кожен день його з роботи зустрічає, кожен день одне і теж, надоїло…

Так, він пам’ятав, яка у них любов була, як вони жебраки студенти перебивалися, як клялися один одному у вічній любові, в горі і в радості, в злиднях і багатство.

Валерій працював не шкодуючи себе, щоб досягти всього, що він зараз має, а Тетяна завжди була його вірним тилом. Створювала затишок, спочатку в орендованому житлі, потім вже своя квартира з’явилася, народжувала дітей, на свою кар’єру рукою махнула, хоча подавала надії в інституті, аби в сім’ї все було добре.

Все це він пам’ятав і був вдячний дружині, але як же надоїло це все одноманітність, одні і ті ж слова кожен день, йому здавалося дружина його не розуміє, але що взяти з домогосподарки.

Сидить удома, нічого не розуміє в цьому житті, одне на умі, що приготувати та чим діти хворіють, абсолютно, ніяких більше інтересів, чи то справа Ірочка, його секретарка, кожне слово його ловить, думки на ходу читає, і красуня до того ж…

Валерій не втримався натякнув Іринці, а вона і так зрозуміла, і закрутився у них роман з шаленою пристрастю, так що йому і додому йти не хотілося.

Ірочка не надто освічена, але дурною не була, і питаннях свогозабезпеченого життя розбиралася досить непогано.

Навіщо вчитися, старатися працювати, щоб досягти благополуччя, якщо в кожній компанії знайдеться такий старий начальник.

До речі, людьми похилого віку вона називала всіх хто старше тридцяти, їй самій було всього двадцять два, напевно, для неї вони і були людьми похилого віку.

Валерій пишався собою, така дівчина з ним, яку і друзям не соромно показувати. Він як і всі чоловіки, вважав, що молоді дівчата крутять з чоловіками набагато старше себе, виключно через їх мужності і душевні якості, він відчував себе прямо мачо.

Так вони милувалися кілька місяців, і Валерію здавалося все прекрасно влаштувалося, чого ще бажати, любові і пристрасті молода Іринка давала йому з лишком, вдома теж все налагоджено.

Але все хороше коли-небудь закінчується, дружина прийшла до нього на роботу, хотіла сюрприз зробити з приводу річниці їхнього весілля, замовила путівки в теплу країну і їй потрібен був його паспорт.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩