Надія натішитися не могла, коли дивилася на фото майбутньої дружини свого сина: – От вже, як люди побачать, яка красива моя невістка, та ще й родом зі столиці, скільки заздрощів буде. Ото родичі вже всі до мене потягнуться. Вона поспіхом дістала гроші, які з чоловіком збирали багато років для Дмитра, коли самі лише хліб сухий їли, і простягнула згорток синові. – Тільки ти ж зі сватами нас познайом, а то не гарно буде, коли вперше з ними на весіллі побачимося. Син взяв гроші і зробив вигляд, що не почув слів матері. А Надя ще не знала тоді, що ні весілля, ні невістки своєї вона ніколи не побачить

– Ну, гаразд, мамо, засидівся я тут у тебе, – швидко промовив він, – я поїду, а то Наталя мене, напевно, вже зачекалася.

Дмитро швидко схопив згорток з грошима і попрямував до виходу. Надії Петрівні залишилося сумними очима проводжати свого єдиного сина, який і так рідко до неї приїжджав. Любила вона свого сина, всім серцем любила. І розуміла, що багато йому віддала в цьому житті, в усьому йому потакала до неможливості. Але нічого не могла з цим вдіяти, все життя все для нього, він один у них з батьком.

А хлопець щасливий і задоволений собою і своїм планом мчав на зустріч до свого столичного кохання. Спочатку він заїхав в ювелірний, купив кільце, щоб зробити дівчині пропозицію. І гроші, які дала мати, він збирався пустити зовсім не на перший внесок, як говорив, а на шикарне весілля. Адже інше його Наталя і не оцінить. Дівчина вже чекала свого коханого. Він дістав кільце і сказав найважливіші слова в житті кожної дівчини.

– Згодна! Звичайно, згодна! – закричала дівчина і засміялася. – А коли ти познайомиш мене зі своїми батьками?

– Наталочко, я не хотів тобі казати.

Дмитро кілька хвилин почекав, зробив сумне обличчя, а потім продовжив повільно зі смутком.

– У мене вже немає батьків, їх давно не стало.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.


Джерело

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩