Я не уявляю, як маю змиритись з тою ситуацією. Моя єдина донька витворяє таке, за що мені перед родичами та друзями соромно. Ось поясніть мені, невже жити “на віру” це нормально? Я вважаю, що похід до РАЦСу це не просто печатка в паспорті, а відповідальність чоловіка за сім’ю, дитину, яка в ній з’явиться

 

Я не уявляю, як маю змиритись з тою ситуацією. Моя єдина донька витворяє таке, за що мені перед родичами та друзями соромно. Ось поясніть мені, невже жити “на віру” це нормально? Я вважаю, що похід до РАЦСу це не просто печатка в паспорті, а відповідальність чоловіка за сім’ю, дитину, яка в ній з’явиться

Моїй Уляні 26 років, у неї є “друг”, з яким вона живе уже більше року, але вони й не думають узаконювати стосунки.

На мої питання “Коли відгуляємо весілля?”, вона відповідає, що потрібно спочатку перевірити почуття, притертися один до одного в побуті, а потім вже і офіційно одружитися.

На перший погляд, ніби вона й права, але вона не розуміє найголовнішого – у жінки повинен бути статус нареченої або дружини, інакше чоловік буде ставитися до неї, як до коханки або утриманки.

Найсумніше, що в Уляни вже є досвід подібних відносин – не встигла познайомитися з попереднім хлопцем, як до нього переїхала. Прожила з ним рік, а потім він знайшов іншу і “давай, до побачення”. А одружилися б офіційно, і ставлення було б інше, я в цьому впевнена.

Скачуть з ліжка в ліжко, ніякої відповідальності… Уляна не слухає мене. Я вважаю, що РАЦС не дурні придумали – жінкам важливо відчувати себе в офіційному статусі дружини. Це не просто печатка в паспорті, а відповідальність чоловіка за сім’ю, дитину, яка в ній з’явиться.

А тут, не дай Бог, завагітніє, а він їй скаже “Ти мені ніхто, і я ще не готовий”. Адже наступала вже на ці граблі, але ні – нічому життя її вчить, а до матері прислухатися вона не хоче.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩