ВВЕЧЕРІ АНТОНІНІ СТЕПАНІВНІ БУЛО ПОГАНО, ВОНА НАПИСАЛА ДОНЬЦІ ПОВІДОМЛЕННЯ. ТРОХИ ЗАЧЕКАЛА, АЛЕ ОЛЕНА ЇЙ НЕ ЗАТЕЛЕФОНУВАЛА. ЖІНКА ВЗЯЛА В РУКИ ТЕЛЕФОН І ПОБАЧИЛА, ЩО ПОВІДОМЛЕННЯ ПЕРЕГЛЯНУТО, АЛЕ ДОНЬКА НІЯК НЕ ВІДРЕАГУВАЛА. ВОНА ЗАПЛАКАЛА, ВІДКРИЛА ДВЕРІ І СТАЛА ЧЕКАТИ

 

Антоніні Степанівні нещодавно було дуже погано. Ще зранку вона відчувала щось недобре, а ввечері геть все погіршилося. Тиск міряла, а сама цифри на приладі не бачила! Зателефонувала в швидку, двері відкрила і чекала. Вони приїхали, оглянули, щось дали. Начебто трохи краще стало. Вона взяла телефон, написала доньці, що так мовляв і так, погано зовсім.

Відповіді не прийшло і на телефон ніхто не дзвонив. Антоніна Степанівна вдруге взяла телефон і побачила, що повідомлення доставлено, прочитано, а реакції немає! Ні дзвінка, ні відповіді, донька зовсім ніяк не сприйняла її повідомлення. Жінка, я не чекала, звичайно, що вона кинеться на допомогу. Але хоча б зателефонувати матері в такій ситуації можна було?Поцікавилася б хоча, як жінка себе почуває.

Донька Олена з Антоніною Степанівною майже рік не спілкується. Олені майже 40. Вона має сім’ю: чоловік та двоє дітей. Живеться останнім часом їм дуже важко, квартиру в кредит взяли. Чоловік Олени нещодавно втратив хорошу роботу, на яку вони дуже розраховували. Пару місяців сидів вдома. Тепер почав працювати, наче справи ідуть на покращення, але не все так просто, як хотілося б подружжю.

А от мати Олени рахує, що вона сама в усьому винна. Вийщла заміж за бідного чоловіка, на що вона тоді надіялася, коли в нього ні гроша за душою не було, то зараз де візьметься.

– З молодшим сином там щось не так, – розповідає подрузі мати Олени, – навчається  дуже погано, 3 клас закінчив з усіма трійками – це що таке! Ну хіба може здорова дитина не освоїти програму 3 класу хоча б на четвірки? Одні проблеми якісь з тією дитиною. Математику не тягне, пам’яті у нього немає, елементарний віршик вчить годинами, сидячи над тією книжкою. Займатися з ним матері і батькові ніколи. Я взагалі не знаю, навіщо їм друга дитина була потрібна. Казала я їм свого часу, вони і слухати не стали мене. А даремно.

Антоніні Степанівні здається смішним, що донька на неї чомусь ображається, ще з юних років. Подумаєш, віддала ляльку дівчинці-сусідці, не купила якісь там туфлі – теж, вселенські проблеми! Виховувала вона Олену в строгості, привчала до праці ще маленькою, вимагала відмінних оцінок – заради її ж блага. Всьому навчила, виросла не гірше за інших. Але ніякої подяки до матері Олена чомусь не відчуває.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩