СВЕКРУХА ПОДАРУВАЛА МОЄМУ ЧОЛОВІКОВІ КВАРТИРУ, А ПОТІМ ПРИЇХАВ МОЛОДШИЙ СИН І ВОНА ВИРІШИЛА ЗАБРАТИ ЇЇ У НАС. НАМ НІЧОГО НЕ ЗАЛИШАЛОСЯ, ЯК ПІТИ. МИ З’ЇХАЛИ. ЧОЛОВІК НАПИСАВ ДАРЧУ НА СВОЮ МАТІР. НА ТІ ГРОШІ, ЩО МИ ВКЛАЛИ В КВАРТИРУ СВЕКРУХИ, МИ МОГЛИ СМІЛИВО ПОЧИНАТИ ЗБИРАТИ НА ВЛАСНУ КВАРТИРУ

Два роки тому я вийшла заміж. Нам на весілля свекруха зробила шикарний подарунок – квартиру. Про чоловікового молодшого брата, Артема, я чула, але ніколи його не бачила, так як він одружився чотири роки тому, поїхав в інший кінець країни і жодного разу не приїжджав.

І так як мій чоловік залишився один, то свекруха віддала квартиру нам. – Беріть, діти, живіть! – привітала нас Любов Василівна після РАЦСу, вручивши нам ключі від квартири. – А на днях до нотаріуса з’їздимо. Я, синку, на тебе дарчу напишу, – утішила нас свекруха.

Ми були безмежно щасливі, адже нам, вчорашнім студентам, подарували власне житло.

Ця квартира свекрусі дісталася від її бездітної тітки і в ній вже десять років ніхто не жив. Свекруха категорично не хотіла її здавати стороннім людям.

– Живіть і радійте! І з онуками не затягуйте, а то у мене адже ще один син є, – сказала нам Любов Василівна.

Але перш, ніж ми туди в’їхали, скільки сил і грошей нам треба було вкласти в цю квартиру! Газ перекритий, світло і вода були відключені. Труби проржавіли геть. Ми винесли напевно мішків 50 сміття. Але ми не жалілися, все робили мовчки, зате безкоштовно квартиру отримали.

Витративши купу коштів, нам нарешті, вдалося відремонтувати квартиру, ми переїхали, поступово почали ставати на ноги, навіть машину купили. А рік тому у нас народився син. Свекруха дуже хотіла, щоб ми назвали його Павлом, ми послухали, так і зробили.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩