КОЛИ Я ПОБАЧИЛА СВОГО СИНА У ВЕСІЛЬНОМУ КОСТЮМІ, МОЄ СЕРЦЕ СТИСЛОСЯ ВІД ЖАЛЮ. МІЙ СИН НЕЩОДАВНО ОДРУЖИВСЯ І НЕ ЗАПРОСИВ МЕНЕ НА ВЕСІЛЛЯ. В ЗАЗНАЧЕНИЙ ДЕНЬ Я ОДЯГЛА СВОЮ НАЙКРАЩУ СУКНЮ І ПІШЛА ВІТАТИ МОЛОДЯТ. МОЄЇ ПОЯВИ, ЗВИЧАЙНО, НІХТО НЕ ЧЕКАВ

 

Мій син нещодавно одружився і не запросив мене на весілля. Мені було дуже прикро, я все життя його виховувала одна. Чоловік залишив мене, коли синові виповнився рік. Пішов до іншої. Не знаю, як я все це тоді пережила. Але я точно стала сильнішою.

Я працювала на двох роботах, брала роботу додому, сиділа вечорами над бухгалтерськими звітами, і незабаром я почала ставати на ноги. Я забезпечила і собі, і синові не безбідне існування. Навіть купила квартиру.

Особисте життя в мене так і не склалося, я жила тільки роботою і сином. Синові я дала теж все, що могла – навчання в університеті, стажування за кордоном, навіть однокімнатну квартиру нещодавно саме для нього придбала. Ми зробили там ремонт і син переселився туди. Про те, що він зустрічається з якоюсь Лідою, я знала. Але Микита не спішив мене з нею знайомити, а я і не наполягала. Думала, прийде час, познайомимося.

Якось я поверталася додому і на сходовій клітці мене зустріла сусідка. Вона відразу кинулася мене вітати і розпитувати про весілля. Я спочатку не зрозуміла, про що вона говорить. Але потім була ошелешена – вона десь на днях зустріла мого Микиту в ювелірному магазині, вони з Лідою вибирали обручки. Щасливий син похвалився, що цієї суботи одружується. Торжество буде скромним, наречена не хоче всієї цієї помпезності, тому запросять лише найближчих.

Я не показувала виду, що про весілля мені нічого не відомо.  Але мені було дуже прикро, що про найважливішу подію в житті свого єдиного сина я дізнаюся від чужих людей. Ніколи не думала, що доживу до такого. Я закінчила розмову з сусідкою, закрила вхідні двері, підійшла до дивана, сіла і заплакала.

Я згадала всі недоспані ночі, які я просиділа біля його ліжечка, коли він хворів. Я підтримувала його, коли у нього були невдачі і успіхи, я допомогла йому поїхати закордон, та й, зрештою, він живе в квартирі, яку я для нього придбала. Невже я не вартую бути присутньою на його весіллі?

В суботу я одягла свою найкращу сукню, зробила зачіску, купила великий букет квітів і відправилася в зазначене місце, про яке мені теж сказала сусідка. Моєї появи, звичайно, ніхто не чекав. Коли я побачила свого сина у весільному костюмі, моє серце стислося від жалю. Яким він красивим в мене виріс, і яким невдячним…

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩