ЧОЛОВІК ПІШОВ В БАНК, А МАРИНА ЗАЛИШИЛАСЯ САМА В АВТОМОБІЛІ. НЕСПОДІВАНО ЗАГРАЛА МЕЛОДІЯ СТАРЕНЬКОГО ТЕЛЕФОНУ. МАРИНА ЗДИВУВАЛАСЯ, АДЖЕ ПОБАЧИЛА ЦЕЙ ТЕЛЕФОН У РУСЛАНА ВПЕРШЕ. ВОНА ВІДПОВІЛА НА ДЗВІНОК. ТО БУЛА ІНША ЖІНКА ЇЇ ЧОЛОВІКА. МАРИНА ЛЕДЬ СТРИМАЛА СЛЬОЗИ. ВОНА ПОКЛАЛА ТЕЛЕФОН В СВОЮ СУМОЧКУ. А ВДОМА НА ЧОЛОВІКА ЧЕКАВ СПРАВЖНІЙ СЮРПРИЗ

 

Марина вийшла заміж за Руслана коли навчалася на другому курсі інституту. Невдовзі в них з’явилась донька. Поки Марина вчилася, батьки по черзі сиділи з онучкою, Руслан працював. Життя йшло як у звичайній сім’ї.

Але якось Марину зустріла сусідка, і почала розповідати якісь незрозумілі речі. З розповіді сусідки Марина дізналася, що під час прогулянок з онуком свекруха розносить плітки про Марину. Що Марина замість інституту ходить до коханця, тоді як синок її з ранку до ночі працює. І речі нові, і телефон – це все подарунки коханця. Хоча свекруха прекрасно знала, що цей мобільний, Марині подарував Руслан.

Марина почала думати, як же провчити язикату й брехливу свекруху. Минуло три тижні. Якось Руслан забрав дружину після навчання і вони поїхали додому. По дорозі чоловіку потрібно було забігти в банк у справах. Марина залишилася сама в машині, і почула телефонний дзвінок. Старенька мелодія, яка встановлюється на стареньких кнопкових телефонах, грала з-під сидіння авто. Дівчина дістала мобілку і побачила на екрані “кохана”. Вона мовчки взяла слухавку і почула жіночий голосок:

– Привіт, коханий, ти ще на роботі? А ту свою будеш сьогодні забирати, чи може повечеряємо? Чого мовчиш?

Марина мовчки скинула виклик, і поклала телефон в свою сумочку. Дівчина ледь стримувала сльози. Вони зайшли в квартиру, батьки Марини і Руслана якраз няньчили онуку, дівчина без зайвих слів, демонстративно поклала знахідку на стіл. Включила гучний зв’язок і набрала номер. З динаміка телефону на всю кімнату знову пролунало жіноче щебетання про те, де ж вони з Русланом сьогодні проведуть час.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩