МИ ЖИВЕМО В ОДЕСІ, БІЛЯ МОРЯ. МИНУЛОГО ЛІТА СВЕКРУХА СКАЗАЛА, ЩО ЇДЕ ДО НАС. Я, ЗВИЧАЙНО, НЕ ДУЖЕ ЗРАДІЛА ЦІЙ НОВИНІ, АЛЕ Ж ВОНА – МАТИ МОГО ЧОЛОВІКА. І Я СТАЛА ГОТУВАТИСЯ ГОСТИННО ЗУСТРІТИ РОДИЧКУ. В ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЕНЬ МИ З ЧОЛОВІКОМ ПОЇХАЛИ НА ВОКЗАЛ. СВЕКРУХА ПРИЇХАЛА НЕ ОДНА. РАЗОМ З НЕЮ ПРИБУВ ЩЕ Й БРАТ ЧОЛОВІКА З ДРУЖИНОЮ, ЇХНІ ДВОЄ ДІТЕЙ ТА СЕСТРА ЧОЛОВІКА ЗІ СВОЇМ НАРЕЧЕНИМ. ВОНИ ВСІ ВИРІШИЛИ ОСЕЛИТИСЯ В НАС, В ДВОКІМНАТНІЙ КВАРТИРІ. СВЮ ДОРОГУ ДОДОМУ Я МОВЧАЛА, ДУМАЛА, ЧИМ Я ЇХ ГОДУВАТИМУ. ПРОЙШОВ ТИЖДЕНЬ, А ЇХАТИ ВОНИ НЕ ЗБИРАЛИСЯ. ДІТИ ПЕРЕЛАМАЛИ МАЙЖЕ ВСІ МЕБЛІ, ПОМАЛЮВАЛИ ШПАЛЕРИ, А КВАРТИРА ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА ПРОХІДНИЙ ДВІР. НА КУХНЮ НЕМОЖЛИВО БУЛО ЗАЙТИ. Я ХОТІЛА ВЖЕ ЇХ ВИГНАТИ, АЛЕ МЕНЕ ЗУПИНЯВ ЧОЛОВІК. ТА ОДНОГО ДНЯ Я, ВРЕШТІ, НАВАЖИЛАСЯ

Мені 34 роки, зі своїм чоловіком я познайомилася під час чергового відрядження. Мені Олександр відразу сподобався, він вихований, розумний і працьовитий. Зустрічалися ми не довго і вже через пів року одружилися. Великого весілля ми не робили, зібралися лише найближчі родичі і друзі.

Оселилися ми в моїй квартирі, не далеко від Одеси. Стосунки в нас дуже добрі. Ми майже ніколи не сваримось, загалом я можу сказати, що в шлюбі я щаслива. Але коли прийшло літо, то все трохи змінилося. Справа в тому, що до нас в гості вирішила приїхати свекруха. Ну, я собі думаю хай їде, я навіть трохи зраділа трохи відпочине на узбережжі.

Ми з чоловіком стали готуватися до зустрічі гості. У визначений день, ми поїхали на вокзал зустрічати Марію Миколаївну, і м’яко кажучи, були шоковані. Вона приїхала не сама, як казала нам, а разом з нею ще й брат чоловіка з дружиною, їхні двоє дітей, і сестра чоловіка зі своїм нареченим. Вони всі вирішили оселитися в нас, в двокімнатній квартирі. Ще якби свекруха була сама, я була б зовсім не проти, а так стільки людей я не можу та й не хочу бачити у своїй квартирі, у мене не вілла або розкішні апартаменти.

Чоловік, побачивши моє невдоволення, став заспокоювати, сказав, що це тимчасово, і скоро вони з’їдуть. Я теж подумала, що вони побачать, що квартира не велика і довго в нас не затримаються. Але, на жаль, ми обоє помилялися. Я людина гостинна, але коли гості не просто затримуються на довго, але й поводяться як свині, це виходить за всі рамки.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩