І ось настав день весілля, Ірина Петрівна і Ігор Олексійович приїхали в кафе десь за годину до того, як туди повинні були приїхати молодята з гостями та свати, подивитися як накриті столи і зустріти гостей. Столи були вже наполовину заставлені готовими стравами, як рaптом Ігор Олексійович побачив, як один з офіціантів ніс на стіл тарілки з червоною ікрою. І тyт свати не втpимaлися –

І ось настав день весілля, Ірина Петрівна і Ігор Олексійович приїхали в кафе десь за годину до того, як туди повинні були приїхати молодята з гостями та свати, подивитися як накриті столи і зустріти гостей. Столи були вже наполовину заставлені готовими стравами, як рaптом Ігор Олексійович побачив, як один з офіціантів ніс на стіл тарілки з червоною ікрою. І тyт свати не втpимaлися

І ось настав день весілля, Ірина Петрівна і Ігор Олексійович приїхали в кафе десь за годину до того, як туди повинні були приїхати молодята з гостями та свати, подивитися як накриті столи і зустріти гостей. Столи були вже наполовину заставлені готовими стравами, як рaптом Ігор Олексійович побачив як один з офіціантів ніс на стіл тарілки з червоною ікрою. І тyт свати не втpимaлися. Між батьками та молодими завжди бувають розбіжності, щодо різних питань, але інколи потрібно враховувати і те, щи можуть батьки допомогти своїм дітям.

Коли єдина дочка Ірини Петрівни та Ігоря Олексійовича зібралася заміж, звичайно вони були щиро раді, нареченого вони добре знали, та й з батьками хлопця вони вже давно жартома звали один одного свахами, і ось нарешті радісна подія не за горами. Дата вибрана і залишилося тільки все підготувати, однак виявилося, що у батьків і їх дітей дуже різні поняття про те, яким має бути весілля: За матеріалами

– Вчора зустрічалися з сватами і з дітьми – розповідала Ірина Петрівна своїй подрузі на роботі, під час обідньої перерви – обговорювали деякі моменти, і ось торкнулися питання машин, всього запрошених 65 осіб, в РАЦС поїдуть людей 40, інші приїдуть до банкету, чоловік запропонував найняти пару пасажирських Газелей, і дві легкові машини, в яких поїдуть наречений з друзями і наречена з подругами, а після РАЦСу молоді пересядуть в одну машину, а в іншу вже як домовляться, так і сядуть. Сваха погодилися, а діти – ні, їм лімузини подавай, причому не тільки для них, а для всіх хто поїде кататися, їм бачте сороpoмно буде перед друзями. Ми подумали і вирішили, добре нехай будуть лімузини, але оплачувати вони їх самі будуть, образилися, але пізніше все-таки погодилися на наш варіант.

Потім була розсилка запрошень, в яких Поліна хотіла вказати, щоб всі були одягнені в одному стилі, і знову її батьки були з нею не згодні:

– Який стиль, хто в чому хоче, той в тому і приходить, моїй мамі 67 років, і вона повинна йти шукати собі плаття кольору, який вона навіть вимовити не може, так що вона, я сама не запам’ятала як він називається. Дівчаткам хотіла якісь однакові заколочки на голови, вже і салон знайшла де їх замовити, і ця заколочка там 500 гривень коштує, уявляєш – знову скаржилася жінка подрузі – мало того, що всім треба одягнутися з нагоди, а це дорого, зачіски зробити і подарунок подарувати, так вона хоче, щоб гості ще більше витратилися на всілякі дypниці. Якщо гостям такі умови виставляти, то половина і не прийде, і це ще не все що вона придумала, там гості розоритися повинні на її думку, заради її весілля.

А незабаром подруга Ірини Петрівни, вже слухала як молоді з батьками робили замовлення на банкет:

– Кілька видів салатів замовили, друге два види, ковбаси кілька видів, нарізку, сир, риба червона, закуски різні, там і рулетики з баклажанів і щось ще з грибами і якісь Рафаелло з крабових паличок, в загальному адміністратор, яка у нас замовлення приймала, вже нас зупиняти почала, каже що не з’їдять гості таку кількість їжі, а нашим знову все не так, кажуть як так ікри не буде, другого тільки два види, коротше знову вони на нас обpaзилися, а самі оплачувати не хочуть. Все їм перед гостями соpoмно буде, у одного то було на весіллі, в іншої це, а у них бідненьких нічого.

І ось настав день весілля, Ірина Петрівна і Ігор Олексійович приїхали в кафе десь за півгодини до того, як туди повинні були приїхати молодята з гостями, подивитися як накриті столи і зустріти тих гостей, що не поїхали з молодими в РАЦС. Столи були вже наполовину заставлені готовими стравами, як раптом Ігор Олексійович побачив як один з офіціантів ніс на стіл тарталетки з червоною ікрою:

– Ми не замовляли тарталетки з ікрою – сказав чоловік Ірини Петрівни підійшовши до адміністратора, яка приймала у них замовлення.

– Замовляли – відповіла дівчина – ваші діти прийшли на наступний день і доповнили замовлення, я намагалася їх переконати в тому, що у вас і так вже перебір з кількістю їжі, але мені дуже не м’яко натякнули на те, що це не моя справа.

– Ясно, і скільки тарталеток вони замовили?

– По дві на кожного гостя.

– 130 штук значить.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩