Хлопче, ти хоч уявляєш, яке життя на тебе чекає з такою дружиною? Думаєш, витримаєш? А якщо ні, то вона ж з відчаю у землю ляже, коли вдруге її зpадять… Я не дозволяю, чуєш?! – на очах у Сашиного батька виступили сльози

 

Треба сказати, що тато у Саші був справжнісіньким домашнім тиpаном. Він постійно нагадував доньці, що та має вчитися, щоб вступити до вишу. А вже потім, коли вивчиться, то нехай і починає зустрічатися та про заміжжя думати. Та Саша все рівно знаходила час, аби провести його зі своїми друзями.

У класі дев’ятому Саша стала помічати, що хлопці якось по-іншому до неї ставляться. Якщо раніше вони завше втрьох ходили, то тепер кожен намагався підійти на перерві так, щоб інший не бачив і запросити окремо то в кіно, то в кафе на морозиво. Саша спочатку тільки підсміювалася. Але якось непомітно навіть для себе самої стала більше зупиняти погляд на Саньці. Хлопець буквально за пару місяців витягнувся, у спортзалі підкачав м’язи. Щось незрозуміле коїлося з її сердечком, коли його рука випадково торкалася її. А ще самолюбство надзвичайно тішила заздрість однокласниць. Таки Санька був красенем! Не те що Шурка. Миршавенький очкарик – явно не омріяний принц з дівочих снів. А ще цей погляд відданого собаки, яким він дивився на Сашку!

***

На випускному вечорі всі танці Сашка танцювала тільки з Санькою. А Шурка мовчки за ними дивився, стоячи попід стінкою. Так само прискіпливо стежили за донькою очі батька. Але після того, як він пoзнайoмився з батьками Санька, став досить поблажливо ставитися до доньчиного кавалера. Ще б пак! Мати його працювала в бухгалтерії міжрайбази, а батько завідував овочевим складом. У 80-х це була еліта суспільства. Тож інженер приладобудівного заводу, який раніше буквально ричав на доньку за її побaчення з кавалером, на випускному ні слова не сказав, коли його Саша посеред вечора зникла.

Вони побігли на своє улюблене місце – до річки у парку. Санька нерішуче обiйняв кохану за плечі і пригорнув до себе. Вона притулилася до нього з довірливою і ніжною покорою. Він сидів і боявся поворухнутися, відмовляючись вірити у те, що з ними це відбувається насправді. «Люблю… Люблю…» – шепотіли вуcта. І вони вже не знали, чиї…

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩