В ТОЙ ДЕНЬ Я ТРОХИ ЗАТРИМАЛАСЯ НА РОБОТІ, ТОМУ КОЛИ ПРИЙШЛА ДОДОМУ ВСІ ГОСТІ УЖЕ СИДІЛИ ЗА СТОЛОМ. СВЕКРУХА ПОЧАЛА МЕНЕ З НИМИ ЗНАЙОМИТИ. ВСЕ ЙШЛО СПОЧАТКУ ДОБРЕ, АЛЕ ПОТІМ ДАРІЯ ПЕТРІВНА ПРИ ВСІХ ПОЧАЛА РОЗПОВІДАТИ, ЩО Я ЖИВУ З ВІКТОРОМ ЛИШЕ ЗАРАДИ КВАРТИРИ І ЩО ЧУЖИХ ДІТЕЙ ВОНИ НЕ ЗБИРАЮТЬСЯ ГОДУВАТИ – ЇЇ СИН ЩЕ МОЖЕ СТАТИ БАТЬКОМ І МАТИ ВЛАСНИХ ДІТЕЙ. МЕНІ БУЛО ДУЖЕ СОРОМНО ПЕРЕД УСІМА ЦИМИ ЛЮДЬМИ, БІЛЬШІСТЬ ЯКИХ Я БАЧИЛА ВПЕРШЕ, І ВОНИ МЕНЕ ТЕЖ. НАЙНЕПРИЄМНІШИМ БУВ ТОЙ ФАКТ, ЩО ВІКТОР МОВЧАВ І НЕ ЗАСТУПИВСЯ ЗА МЕНЕ. Я ВСТАЛА, І ПІШЛА

 

Мені сорок два роки і мене вже доросла донька, яка нещодавно мені заявила, що збирається виходити заміж. Чоловіка у мене ніколи не було, з батьком дочки, якось не склалося, ми розбіглися ще до народження дитини. Інших стосунків я не шукала. Жила з донькою вдвох. Працюю  в аптеці, нещодавно дослужилася до завідуючої.

Правду кажуть, щастя приходить тоді, коли його не чекаєш. Одного разу в черзі в супермаркеті я познайомилася з чоловіком. Віктору вже було сорок три, а він ще жодного разу не був одружений. Віктор розповів мені, що до тридцяти не замислювався про створення сім’ї, і так було добре. А коли задумався, то вже було пізно, ровесниці всі заміжні, а молоденькі дівчата йому ніколи не подобалися, він навіть злегка побоювався сучасних дівчат. У нього був один невдалий досвід, коли він зустрічався з двадцятип’ятирічною дівчиною, але у них не склалося. Молодій дівчині хотілося всього й відразу, а він забезпечити шикарного життя їй не міг. Так і розлучилися.

Треба сказати, що велику роль у холостякуванні Віктора відіграла і його мама. Дарія Петрівна все життя жила заради сина, а коли сама вона захворіла, вони помінялися місцями, тепер він був для неї всім. Та й гідної дружини для свого сина вона не бачила – кожна дівчина чи жінка їй чимось не подобалася. Зараз Дарія Петрівна, як ніколи, потребувала піклування. Без сторонньої допомоги вона навіть не могла переміщатися по квартирі.

Віктор знав про паскудний характер своєї матері, тому довго не наважувався мені про неї розповідати. Яка ж жінка погодиться жити з його мамою, у якої характер з хворобою зовсім зіпсувався. Та якось він наважився, подумавши, що я – достатньо доросла і зріла жінка, тому мала б зрозуміти. На той час відносини у нас зайшли вже дуже далеко, ми мріяли про спільне майбутнє. Звичайно, я погодилася, хіба я заради коханого чоловіка його матір не потерплю? Я собі думала, це ж мама, хіба вона не порадіє за сина, що він нарешті зустрів свою любов, а я в свою чергу, зроблю все можливе, щоб сподобатися свекрусі.

Ми вирішили, що спочатку просто з’їдемося, а в наступному році розпишемося, без весілля, просто в РАЦС сходимо і все, навіщо нам ця метушня з весіллям. Тим більше, що моя дочка теж зібралася заміж, вирішили, то ж ми вирішили краще гроші відкладати молодим. Дарія Петрівна мене не сприйняла відразу, але потім ніби передумала. Вирішила, що я маю за нею ходити, як за королевою, обід і вечерю готувати, в домі має бути чистота і порядок, прямо, як при ній самій було, коли вона ще в силі була.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩