ЦІ ВИХІДНІ МИ З ЧОЛОВІКОМ ЗБИРАЛИСЯ ПРОВЕСТИ РАЗОМ НА ДАЧІ. Я ЗРОБИЛА НЕОБХІДНІ ЗАКУПКИ – М’ЯСО, РИБУ, ФРУКТИ, ОВОЧІ, НАПОЇ. ДВІ СУМКИ ЛЕДВЕ ДОДОМУ ДОТЯГЛА. АЛЕ РОМАНТИЧНИХ ВИХІДНИХ У НАС ТАК І НЕ ВИЙШЛО

 

Сьогодні я від ранку на ногах. Оббігала усі магазини, ще й на ринок заскочила. Додому ледве все дотягла – в одній руці торба з м’ясом та рибою, в другій — усе, що потрібно до м’яса і риби. Втомилася, не передати словами. Чоловік сказав, що хоче провести ці вихідні разом зі мною на дачі, от я і готуюся. Я вже й забула, коли ми з чоловіком удвох залишалися.

Життя пробігає, а ми й пожити не встигаємо. Одружилися ми з Василем ще студентами. Мусили жити з батьками. Завжди у них на очах. А потім діти народилися одне за одним — сина і дочку маємо. Вони вже у нас дорослі, поїхали якраз з друзями у подорож. То ми провели їх і вирішили: наступні вихідні — наші. Згадаємо молодість. Тому я так і готуюся.

Вдома я зрозуміла, що забула оцет і майонез. Просто вже не було сил тягти. І чому це в нас, жінок, тільки дві руки? Я би з радістю відпочила, та на це завжди немає часу. Мій Василь любить, щоб усе свіженьке було. То ж мушу трохи постояти біля плити, а відпочину вже на дачі.

Швидко замісила тісто та поставила підходити. А ще м’ясо дрібненько порізала, замаринувала. Наші жіночки дали мені новий рецепт салату, корейського, з сирої маринованої телятинки, залитої соєвим соусом. А ще зроблю овочеве асорті: шар голубчиків, шар фаршированих баклажанів, шар фаршированого перцю, а решта — як фантазія підкаже. А ще печінковий торт з майонезом та чорносливом — це улюблена Василева страва.

Я б для чоловіка ще багато могла всього приготувати, але завжди не вистачає часу – робота, прибирання, це все теж на мені. У мого Василя чистота — на першому місці. Й діток наших привчає. Та тільки вони не дуже привчаються. Знаєте, діти є діти. Ну, нічого, ще привчаться, а поки прибираю сама.

Весь день так і промоталася, добре, що встигла вечерю підготувати. Василь прийшов, і відразу за стіл. Суп у мене свіженький: з молодою телятиною та цвітною капустою. Мій Василь підігрітий не їстиме, то в мене все з плити. А поки супом ласуватиме, то й печеня поспіє. На вечерю до нас також зайшов і сусід. Дружина його відпочиває на морі, то він до нас прийшов поїсти. Не знаю, але я б так свого Василя самого ніколи не залишила. Чоловіки поїли, поговорили, та й мій Василь спати пішов. А мені ще білизну треба випрати.

Хоч і лягла пізно, але прокинулася ще вдосвіта. Все зібрала й підготувала. Тоді й Василь прокинувся. Поснідали — і на дачу. Ото вже відпочинемо там! По дорозі чоловік двічі зупиняв машину: я хутко вискакувала, щоб докупити необхідні для нього напої.

Приїхали на дачу. Я відразу взялася до роботи. А чоловік пішов сусідів на вечір запрошувати: треба ж і нам у вихідні повеселитися. А поки є час, то я до грядочок припала. Після зими треба все було гарненько поприбитати. Не розгинала спини, а потім відразу до плити. Коли вже чую — чоловік із сусідами йде.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩