ТАКОГО ВЕСІЛЛЯ В ТОМУ МІСТЕЧКУ ЩЕ НЕ БАЧИЛИ. А МОЛОДІ БУЛИ НАСТІЛЬКИ СХОЖІ, ЩО ЇХ НЕМОЖЛИВО БУЛО ВІДРІЗНИТИ. НІХТО Й ПОДУМАТИ НЕ МІГ, ЩО У НИХ ВСЕ ТАК СКЛАДЕТЬСЯ

Ця історія сталася давно, в одному невеликому містечку. Молода сімейна пара, оселилися там будучи в гуртожитку. Подружня пара, він – будівельник, вона – медсестра, жили душа в душу. Через рік в них на світ з’явилась трійня. Три гарних хлопчики. За дивним збігом обставин, на одній сходовій клітині, з молодою парою, жила інша сім’я, у яких тільки пів року тому, з’явилась також трійня, але дівчаток.

Для невеликого містечка, такі події були як свято. Малята були гарненькими і кожен раз, коли сімейні пари зустрічалися в під’їзді – обов’язково обмінювалися вітаннями і зупинялися поговорити про дітей. Хлопчиків назвали – Денис, Артур і Вадим. А дівчаток звали – Світлана, Наталя й Ольга. Вони любили всіх своїх хлопчаків однаково. З часом діти пішли до школи. Всі в один клас.

Минали роки і вже в старших класах Денис почав зустрічатися з Ольгою, Артур з Наталею, Вадим зі Світланою. Коли хлопцям виповнилося вісімнадцять, всі в трьох пішли в армію. А дівчата пообіцяли їх дочекатись.

Час минав, два роки пролетіло швидко, і ось хлопці вже повернулись додому, а дівчата, як і обіцяли їх дочекались. На той час, сестри навчались в інституті.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩