ВЧОРА ВВЕЧЕРІ МИКОЛА ПОСВАРИВСЯ З ДРУЖИНОЮ ЧЕРЕЗ ТЕЩУ. ВІН БІЛЬШЕ НЕ МІГ ПРО ЦЕ МОВЧАТИ. ТА ОЛЬГА СКАЗАЛА, ЩО В НЕЇ МАМА ОДНА, А ЧОЛОВІК – НІ. СЬОГОДНІ ПІСЛЯ РОБОТИ МИКОЛА ПОВЕРТАВСЯ ДОДОМУ, ЗБИРАВСЯ ВСЕ СКАЗАТИ ДРУЖИНІ, ТА КОЛИ ПЕРЕСТУПИВ ПОРІГ, СТАЛО ВСЕ ЗРОЗУМІЛО

 

Микола ввечері повертався додому, він поспіхом відкрив двері, весь час прокручуючи в голові одну лише думку, що він скаже своїй дружині.

З одного боку, він шкодував про всі свої слова, які вчора вигукував під час скандалу, а з іншого, в цих словах було багато його особистої правди, ось тільки можна було це і по-іншому зробити. Але Микола вже не міг мовчати, останнім часом у них в сім’ї геть не складалося.

Він почав швидко знімати куртку, в квартирі було незвично тихо. Він увімкнув світло.

Зазвичай, щодня їх синочок Степанко, вибігав щасливий назустріч своєму татові з кімнати, все його обличчя, і очі, і губи, і навіть ямочки на щічках, радісно посміхалися побачивши батька, і відповідна хвиля любові народжувалася в душі. Де вони? В квартирі дуже тихо, здається, ні душі немає.

Але було незрозуміло тому, що час був вечірній, і його сім’я завжди була вдома, чекаючи главу сімейства до вечері. Коли тато приходив, всі оживали, веселилися і збиралися в кухні за накритим столом.

Микола задумано пройшов до кімнати, увімкнув там світло, та так і застиг в нерішучості, біля дверей. У шафі були відкрити двері та тумбочки. Там було майже порожньо, лише висіли декілька речей самого Миколи.

В голові майнула лише одна думка, дружина пішла. Підступно пішла, в самий важкий момент в його житті.

Вона не просто пішла, а як зрадниця, кинула його, не сказавши ні слова, забравши з собою дитину, яку він любив усією душею. І голосно застукало в скронях і вухах. Микола за хвилину прокрутив в голові все те, що відбувалося останнім часом в їх сім’ї. Думки, як перелякані птахи, носилися в його голові, наскакуючи, і збиваючи одна одну.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩