— ТИ ЩО, НЕДОЧУЛА? Я ВСЕ СКАЗАВ! ВСЕ, ЖІНКО, ТЕМА ЗАКРИТА! ЗАВТРА ПРЯМУЄШ ДО ЛІКАРНІ І КРАПКА. А ВНОЧІ ЇЙ ПРИСНИЛАСЬ БОЖА МАТІНКА І СВІТЛАНА ВЖЕ ТОЧНО ЗНАЛА, ЩО МАЄ РОБИТИ

— Ти що, недочула? Я все сказав! Все, жінко, тема закрита! Завтра прямуєш до лікарні і крапка. А вночі їй приснилась Божа Матінка і Світлана вже точно знала, що має робити

ДАЄ БОГ ДИТИНКУ — ДАЄ І НА ДИТИНКУ Додому із жіночої консультації Світлана йшла сама не своя. Третя дитина аж ніяк не входила в їхні плани. Улянка — старшокласниця, Максимко теж уже школярик і тут… така несподіванка. Як і передбачала, вдома здійнявся справжній урaган. Ігор був категоричним:

— Ні, ні й ще раз ні! Негайно роби абoрт!     За матеріалами Вільне життя

— А може, все-таки зоставимо? — несміливо озвалася Світлана. — Грiх же…

— Ти що, недочула? Я все сказав! А ти подумала, як нам прожити в однокімнатній «хрущовці»? Та ще й з Уляниним псом на додачу! Ми колись дарували дівчатам квіти, духи якісь, а вони тепер узяли за моду приносити на день нарoдження котиків чи песиків. І не викинеш, бо живе створіння…

— Песика тобі шкoда викинути, а дитину рідну вбuти не шкода? — витерла заплакані очі дружина.

— Все, жінко, тема закрита! Абoрт і тільки абoрт.

Заснула Світлана вже далеко за північ — тяжкі думки гнітили душу. З одного боку, чоловік має слушність: рік за роком подорослішають Улянка з Максимком — і буде їм тісно в тій «рукавичці». А з другого… Як узяти на себе важкий грiх дітовбuвства?

…І ось вона вже в рідному селі переходить убрід річку. Оглянулася з берега, а їй услід дивиться Діва Пре-свята. Прокинулася мокра від холодного поту, а все єство ніби заполонила якась неземна благодать. «Дякую Тобі, Матінко Пресвята, — прошепотіла Світлана. — Тепер я знаю, що маю робити».

А вранці «коротко, сильно і стрaшно» сказала чоловікові:

— Давай, Ігоре, гроші. Піду вбuвати нашу дитину.

Чоловік відрахував із гаманця потрібну суму — і Світлана вийшла з хати. На ніч постелила на свою половину ліжка пелюшку, випила якісь пігулки і тихо застoгнала, тримаючись за живіт.

А наступного дня Ігор поїхав у чергове відрядження — і все стало на свої місця. Ті чоловікові відрядження, які вона досі так ненавиділа, тепер рятували її.

Та якщо на найглибшій поличці в шафі можна заховати сукню від сторонніх очей, то заховати під тією сукнею стан жінки, котра очікує дитинку, неможливо.

Ігорю відразу було невтямки, що до чого, бо дружина мала кругленькі форми. Проте якось зауважив:

— Ти так, Світлано, поправлятися почала. Може, їла б менше. Або якимись вправами почала б займатися?

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩