ТОГО ДНЯ СВЕКРУХА ПРИЙШЛА ДО МЕНЕ СВАРИТИСЯ. А Я ЇЙ З ПОРОГУ СКАЗАЛА: – ВИ ЗНАЄТЕ, Я ПОДУМАЛА І ВИРІШИЛА, ЩО ВИ ПРАВІ, БОРЩ ЗА ВАШИМ РЕЦЕПТОМ НАБАГАТО СМАЧНІШИЙ І ТЕПЕР Я БУДУ ЙОГО ГОТУВАТИ ТІЛЬКИ ТАК, ДЯКУЮ ЗА ГАРНУ ПОРАДУ. СВЕКРУХА МОВЧКИ ДИВИЛАСЯ НА МЕНЕ І НЕ МОГЛА ЗРОЗУМІТИ, В ЧОМУ ПІДСТУП, А Я ВЗЯЛА КАСТРУЛЮ ЗІ СВОЇМ БОРЩЕМ І ВИСИПАЛА СВИНЯМ. З ТОГО ДНЯ ЖИТТЯ В НАШОМУ ДОМІ ЗМІНИЛОСЯ НАЗАВЖДИ

 

З Михайлом ми знайомі з дитинства. Він жив у нашому селі, на сусідній вулиці. Наші родини, за моєї пам’яті ніколи не дружили, а навіть навпаки – чомусь дуже часто лаялись. Але ми з Михайлом дружили з самого дитинства, хоча, що мої, що його батьки постійно нам казали щоб ми не спілкувалися. В старших класах ми почали зустрічатись, потім Миша пішов в армію, я його дочекалась і ми вирішили одружитись.

Коли про це дізналися наші батьки, то шуму було на все село. Чого ми тільки не вислуховували. Тоді ми вирішили піти на хитрість, ми повідомили всіх, що в нас скоро з’явиться дитина. На цьому наче все трохи затихло, їм не було куди дітись і ми одружились. Ми відгуляли весілля і оселилися в будинку бабусі Михайла. Вона ніколи не була проти наших стосунків.

І тут почалося веселе життя. Ні, з Михайлом, стосунки в нас були відмінні, а ось зі свекрухою вони зовсім не складалися. Вона жила неподалік і заявлялася до нас кожен день. Вона працювала до 16:00, але рівно о 16:30 вона була у нас на порозі з обідом для синочка. Я не знаю, де і коли вона готувала – на роботі чи зранку? Потім я вислуховувала стандартну порцію вказівок і причіпок. Я намагалася виправдовуватися і щось пояснювати.

Але це призводило до ще більших сварок і звинувачень. Поступово я відповідати їй взаємністю. Чоловік мені з самого початку сказав, що мама – це мама, і він її любить, а я – це я, і мене він теж любить. А втручатися в наші сварки він не має наміру. Сказав, що якщо не хочеш, не спілкуйся з нею. Я деякий час намагалася слідувати його пораді. Але вона була занадто надоїдливою, і все одно доводилося бачитися.

Через рік у нас з’явився малюк. Я думала, що з появою онука, свекруха змінить своє ставлення до мене. Але я помилялась. Онука вона любила, гралася з ним іноді брала до себе, але в мій бік почалося купа пліток, то я погано дитину годую, то погано одягаю – загалом все таке аби якось мене дістати.

Одного разу я зрозуміла, що перемоги не буде. І тоді я змінила свою поведінку. Це сталося дуже різко, тому свекруха спочатку розгубилася, потім намагалася підбивати, а потім сталося диво – вона притихла. Звичайно, білий прапор вона не викинула, але я не добивалася цього.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩