Тані все снилась молода дівчина і слізно просила повернути квіти: “Знайдіть той цвuнтар і мoгuлу. Віднесіть туди букет”

 

Таня стомлена за день біготні поверталася з роботи мимо стихійного квіткового ринку. Хризантеми, чорнобривці, айстри, соняшники і ще купа всякої краси мило усміхалися до перехожих. Вона любила цю частинку вулиці. Коли на душі було розхристано і не затишно, купувала жмутик квітів.

Цього вечора Тетяна зупинилися біля літньої продавщиці. «Купіть, пані, квіти. Віддам недорого. Погляньте, які хризантеми». Жінка простягнула великий букет різнокольорового осіннього дива. Джерело.

Уночі Тетяні приснилася дівчина у довгій білій сукні, з дуже сумними очима. Ледь чутно вона шелестіла

– Поверніть мої квітию. Поверніть. Навіщо вам чужі квіти? Вони мої. Поверніть.

Тетяна не звернула уваги на сон. Проте наступної ночі таємнича незнайомка знову потривожила її своїм дивним проханням.

Тетяна не могла зрозуміти, про які квіти йдеться. Лише знала напевно: ніколи в житті не зустрічалася з тією дівчиною.

Незнайомка у білому прийшла в сон знову. Тетяні стало лячно. Її починало переслідувати прохання дівчини і її очі, сповнені невимовної, якоїсь нетутешньої туги. Подруга порадила поїхати до знахарки, яка вміла «читати» сни.

Літня жінка куняла на осонні разом із чорним, як сажа, котом. Татяна усміхнулася. Бабуся і чорний кіт видалися їй персонажами казок і оповідок про відьм. Котяра, немов знаючи Тетянині думки, відкрив очі й засміявся у вуса. А старенька привітно запитала: «Що привело тебе сюди, дитино?»

Тетяна розповіла сон. Знахарка хитала головою: «Ой, світку, що ж це діється? Людська жадібність коїть великі гріхи. З цвuнтаря ці квіти. З могuлu молодої дівчини. Ви їх купили і принесли у свій дім. Так, так, ви не могли знати. Знайдіть продавщицю й запитайте, де той цвuнтар і могuла. Віднесіть туди букета. Пов’ялий кажете? Це не страшно. Добре, що не викинули. І свічечку в храмі поставте. Снів не бійтеся. Покiйна не заподіє вам зла. Вони там знають більше, ніж ми тут. Не можна нічого з цвuнтаря брати. Все, що там є, нам, живим, не належить».

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩