ТІЄЇ ВЕСНИ ГАРНО ЗАЦВІЛИ ВИШНІ, Я ЗБИРАЛАСЯ НА ГОРОД САДИТИ КАРТОПЛЮ. МИХАЙЛО ВСЮ НІЧ НЕ СПАВ, А ЗРАНКУ ПОЧАВ ЗБИРАТИСЯ. Я НЕ РОЗУМІЛА, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ – ЧОЛОВІК ОШЕЛЕШИВ МЕНЕ, ЩО ЙДЕ ДО ІНШОЇ

 

З Михайлом ми жили душа в душу. Я вийшла заміж дуже пізно, в тридцять років. Михайло теж забарився з пошуком своєї долі, тому коли ми зустрілися, відразу вирішили, що будемо одружуватися. Незабаром у нас народилася донечка.

Мій чоловік родом з сусіднього району. Свекруха чомусь мене відразу не злюбила – вона мріяла про іншу невістку для свого єдиного сина. Тому за десять років, поки ми жили з чоловіком, вона до нас приїхала лише один раз – на хрестини нашої донечки.

Я цим не переймалася, ми жили і працювали, намагаючись наздогнати згаяний час. Михайло часто збирався з донечкою і їхав до мами, при цьому мене ніколи з собою не запрошував.

Ми прожили десять років, а потім в Михайла з’явилася ідея будувати будинок, бо до цього ми жили у мене в селі в батьківській хаті, разом з моєю мамою. Я дуже зраділа цьому, але Михайло відразу мене ошелешив тим, що будинок він будуватиме в своєму селі. Так хоче свекруха, вона навіть виділила йому для цього чудову ділянку в мальовничому місці.

Я була розчарована, але чоловік мене заспокоїв, що хату ми будуємо для нашої доньки, а там і місце гарне, і природа надзвичайна, і повітря чистіше. Я погодилася, чоловік почав активно будівництво. Тепер він постійно пропадав у своєї мами, тижнями не приїжджав додому.

З часом я помітила, що Михайло почав віддалятися від мене, приїжджав ненадовго, і знову їхав, посилаючись на те, що його чекає багато роботи. Так тривало майже три роки. Всю домашню роботу, а в селі її завжди багато, я виконувала сама. Тієї весни гарно зацвіли вишні. На вихідних я збиралася садити картоплю. Попросила Михайла, щоб приїхав, допоміг.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩