Причиною всіх негараздів була моя свекруха. Не треба було ставити свої умови вибирати, потрібно було так жити й далі. Я не отримую аліментів, грошей дуже не вистачає.

 

В інституті  мені  сподобався мій одногрупник. Звали його Денис, він також відповів мені взаємністю. Ми почали зустрічатись, звичайно, ми і сварилися, і мирилися, але все-одно ми не могли жити одне без одного, були наче дві частинки одного цілого. Після закінчення інституту Денис нарешті зробив мені пропозицію. Весь час все було наче в справжній казці.

Вже через три місяці ми зіграли гарне весілля. Я була дуже щасливою, навіть не можу висловити це словами. Весілля було таке як я мріяла.Ми орендували невеликий ресторан. Народу було не дуже багато, в основному найближчі родичі і друзі. Але все було настільки розкішно та вишукано, що я не могла повірити, що це відбувається саме на моєму весіллі.

Після весілля жити ми почали з батьками Дениса. І з цього моменту в нашому житті з’явилися недомовки, постійні суперечки та непорозуміння. Причиною всіх негараздів була його мама. Хоча до весілля я їй подобалася, вона навіть називала мене дочкою, але спільне проживання зіграло свою роль. Вона постійно до мене за щось пред’являла незрозумілі претензії: то я не туди поклала рушник на кухні, то я пересолила чи недосолила обід, то я розкидаю скрізь сміття, то я не так розмовляю і взагалі, що б я не робила, вона була незадоволена геть нічим.

Чоловік між нами не вставав. Він не займав ні мою сторону, ні сторону своєї матері. Моє терпіння скінчилося в той момент, коли його мати несподівано увійшла до нас вночі в кімнату. Мені досі незручно перед нею. На наступний день я сказала чоловікові, що так жити більше не можу, наді мною постійно хтось наглядає. Щоб він зробив вибір, або ми живемо окремо від батьків або я йду від нього, а він залишається жити зі своєю мамою. Я дала час йому подумати, а сама відразу зібрала всі свої речі і переїхала до своїх батьків.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩