В церкві в той час хрестили хлопчика. В одну мить він дзвінко заплакав, а в Орисі враз виступили сльози. – Старі люди казали, якщо дитина при хрещенні плаче, то дяком буде, – сказала вона до чоловіка, який заметушився біля маляти. – Дай Бог, головне, щоб здоровенький ріс. В храмі священик раз у раз молився і повторював його ім’я – Святослав. – Цікаво, а хто ж б’ється під моїм серцем? – думала в той час дівчина

В церкві в той час хрестили хлопчика. В одну мить він дзвінко заплакав, а в Орисі враз виступили сльози. – Старі люди казали, якщо дитина при хрещенні плаче, то дяком буде, – сказала вона до чоловіка, який заметушився біля маляти. – Дай Бог, головне, щоб здоровенький ріс. В храмі священик раз у раз молився і повторював його ім’я – Святослав. – Цікаво, а хто ж б’ється під моїм серцем? – думала в той час дівчина

Цього дня Орися блукала вузенькими вуличками свого міста. Вона не могла прийняти важливого рішення в своєму житті. На душі було так важко, а в голові крутились тисячі думок.

– Чому так сталося? Чому Роман не хоче цієї дитинки? Як все зробити правильно?

Коли Орися повідомила про свій чудовий стан, Олег ніби й зрадів, але сказав, що має переговорити з батьками, бо останнє рішення завжди було за ними.

– Якщо хочеш все життя жити в бідноті, то давай, вперед, одружуйся, хоч завтра. Але ми тобі допомагати не будемо.

Олег не зміг відмовитись від батькових грошей, вже дуже він був лінивий, щоб на якогось дядька за копійки працювати. Всунув Орисі гроші, і сказав щоб позбулася причини…

Ноги самі вели дівчину, і вона незчулася, як опинилася буля старенької дерев’яної церкви.

– Ніколи й не знала, що тут знаходиться святиня…

Дівчина вирішила сходити в храм, помолитися, і попросити Господа, щоб пробачив їй цей гріх, бо завтра вона записана вже до лікаря. – Ця дитинка ніколи не з’явиться на світ. Вона нікому непотрібна, – схлипуючи сльози говорила дівчина.

Все сталось, як в тумані. Тільки вона підійшла до воріт, як їй стало не добре.

– Дівчино, дівчино! З вами все гаразд? Може швидку викликати? – навкруг неї зібралася зграя людей.

Чоловік, який підтримував її голову, стояв перед нею навколішках. І вона, прийшовши в себе, побачила його стурбоване обличчя.

– Все гаразд, – мокра від води, якою поливали дівчину, вона піднялася на ноги, та вони були мов ватяні.

– Давайте зайдемо в церкву. Ви присядьте на лавочку, а коли хрещення дитини закінчиться, я відвезу вас додому.

– Це Божий зак! – промайнуло в голові у дівчини.

В церкві в той час хрестили хлопчика. В одну мить він дзвінко заплакав, а в Орисі враз виступили сльози.

– Старі люди казали, якщо дитина при хрещенні плаче, то дяком буде, – сказала вона до чоловіка, який заметушився біля маляти.

– Дай Бог, головне, щоб здоровенький ріс.

В храмі Священик раз у раз молився і повторював його ім’я – Святослав. – Цікаво, а хто ж б’ється під моїм серцем? – думала в той час дівчина.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩