ОЛЕГ БЕЗ ВАГАНЬ ЗАЛИШИВ ОЛЕСЮ, ТОМУ ЩО ВТРАТИВ ДО НЕЇ ІНТЕРЕС. НАВІТЬ ОДРУЖИВСЯ З ІНШОЮ. ТА КОЛИ ЧЕРЕЗ ДВА РОКИ ПОВЕРНУВСЯ ДО КОХАНОЇ – ЗРОЗУМІВ, ЩО ВОНА ДЛЯ НЬОГО НАЙВАЖЛИВІША. ПРОТЕ ОЛЕСЯ ТЕПЕР ДУМАЛА ІНАКШЕ

Зустріч Олега з Олесею відбулася п’ять років тому. Обоє тоді вчилися на третьому курсі університету на одному факультеті. В той день Олег йшов вулицею, поспішаючи на заняття. Олеся йшла на декілька кроків попереду, як раптом з даху на неї звалився величезний шматок снігу. Він злякано підбіг до неї:

– З вами усе гаразд?

Дівчина ствердно кивнула головою, але хлопець вирішив її провести. Дорогою познайомилися, розговорилися. У них виявилося багато спільних інтересів. Через декілька днів вони вже й не уявляли собі життя один без одного.

Але з часом Олег почав втрачати інтерес до коханої. Не минуло й пів року, як він почав втомлюватися від Олесі. Імпульсивність та експресивність його пасії, які так подобалися йому спочатку, тепер викликали у нього лише роздратування. Але й розірвати стосунки сам він не наважувався. Молоді люди все частіше сварилися. Зрештою, сталося те, що й мало статися: після чергового скандалу Олеся сказала, що йде від нього. Олег полегшено зітхнув, і набрав номер Віти – дівчини, з якою нещодавно познайомився.

Олесі ж було дуже незатишно на душі після цієї сварки. Коли емоції вона дуже пошкодувала про те, що наговорила Олегу. Рішення піти, прийняте в пориві гніву, вже не здавалося їй правильним. Але хоча вона і любила його, гордість не дозволяла їй першою піти на примирення.

Гордість дівчини зникла після одного випадку. Олег не дзвонив їй, а знайомі сказали, що бачили його в кафе з іншою дівчиною. Ревнощі й образа захлеснули Олесю в той момент, але вже через кілька днів вона переступила через себе і зателефонувала Олегу. Розмови не вийшло.

– Ти уже прийняла рішення, ось і триматися його, – сказав він.

Олегу подобалося його теперішнє життя, тому змінювати щось йому не дуже хотілося. Олеся сиділа і плакала. Наївна, вона не розуміла, що насправді усе вирішив він.

Через рік Олесю відрахували з університету за прогули, вона втратила будь-який інтерес до навчання і до життя. Олег розумів, що в цьому чимала його заслуга, адже вона перестала ходити на заняття, щоб не бачитися з ним. Тому він усе ж намагався бути в курсі того, що з нею відбувається, і знав, що Олеся не поїхала в рідні Чернівці, а залишилася у Львові, влаштувавшись працювати офіціанткою.

Останнім часом Олег усе частіше згадував про неї, відчуваючи при цьому змішані почуття. Тому зовсім не здивувався, побачивши на мобільному вхідний дзвінок від Олесі. Подумавши хвильку, взяв трубку.

– Привіт,– почув він невпевнений голос.

– Мої вітання.

– Як ти? Давно не бачилися. Може, зустрінемось?

Несподівано для себе Олег погодився. Вони спілкувалися так, ніби нічого й не сталося. Жартували і згадували різні випадки, як старі друзі. Олег знову відчув ту легкість, яка супроводжувала їх на початку знайомства. Наприкінці вечора Олеся раптом запропонувала продовжити спілкування у неї вдома. Але Олег відмовився, чесно зізнавшись дівчині, що він не бачить її в ролі своєї дружини. Він може запропонувати їй лише несерйозний тимчасовий зв’язок.

Так вони і розійшлися. А через кілька днів Олег отримав есемеску, сенс якої не відразу зрозумів: «Я згодна». Розумом Олеся розуміла, що це неправильно, але нічого не могла зі собою вдіяти. Слова Олега дуже зачепили її, але, відправляючи есемеску, вона вже твердо вирішила, що хоче бути поряд з ним, а в якій ролі – це вже немає значення.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩