“Хoчеш розлучатися з чоловіком – розлучайся, але нам з батьком в квартирі ти не потрібна!”

 

– Загалом, відсвяткували ми доччине весілля, поїхала вона, так порожньо стало, і в будинку, і на душі. Втішаю себе, що наречений – хлопець хороший, ну а якщо що, ми завжди поруч. Доньці ми так і сказали: як би життя не склалося, у тебе завжди є будинок, батьки, ми в будь-якій ситуації на твоєму боці, і приймемо, і підтримаємо! Батько каже, мовляв, ми в твоїй кімнаті навіть міняти нічого не будемо. Все залишиться як і раніше – шафа, ліжко, письмовий стіл, комод. Ти в будь-який момент можеш повернутися ДОДОМУ!

– Ну і даремно ви так, я вважаю! «Додому» до батьків повертатися дорослим дітям нічого, що б у них там в житті не трапилося! Треба йти вперед, самим вирішувати проблеми і будувати своє життя, а не до мами під крило, трохи що, стрибати!

За столиком кафе сиділи дві жінки років п’ятдесяти, мабуть, давні подруги, і жваво розмовляли. Одна з них, блондинка в окулярах, виглядала трохи вимученою. Друга – дорого і зі смаком одягнена яскрава брюнетка – навпаки, справляла враження пробивної і рішучої особи, яка знає, як жити. Брюнетка охоче ділилася своїми знаннями з подругою.

– Ми з чоловіком своїй дочці три роки тому перед весіллям сказали рівно навпаки, – мовить брюнетка. – Мовляв, дочка, все, що могли, ми тобі дали, і навіть більше. До двадцяти трьох годували, навчали, одягали, розважали, на ноги ставили, хоча за законом зобов’язані були тільки до вісімнадцяти. Далі давай сама. Нам, батькам, треба встигнути ще пожити для себе, тому, будь ласка, більше на нас не сподівайся.

– Та ну тебе, кати! – зітхнула блондинка в окулярах. – Скажеш теж, «давай сама». У житті всякі обставини бувають. І що значить «до вісімнадцяти зобов’язані, а потім ні»? За дітей завжди серце болить, скільки б років їм не було. Можна подумати, якщо дочка до тебе завтра з’явиться з вузликом, ти її на поріг не пустиш і відправиш назад до чоловіка, або на вокзал?

– Свєта, та я не далі як на початку літа відправила її назад до чоловіка – саме в такій ситуації! – засміялася брюнетка. – З’явилася наша красуня з дитиною – на той момент чотиримісячною – і сумкою з памперсами. Я, каже, розлучатися буду, напевно.

– Ось це так! – охнула блондинка. – Нічого собі! А що трапилось? Ти не розповідала.

– Так там і розповідати нема про що! Посварилися вона з чоловіком. Перестав він їй, бачте, давати гроші в декреті.

– Як перестав?

– Та так. Забрав всі карти, в тому числі і з декретними грошима, на загальний рахунок більше їм не дає. Каже, якщо тобі щось треба, скажи, я куплю. І дійсно, купує. Сам привозить продукти, платить за комуналку, якщо що потрібно дитині – одяг, іграшки, памперси – теж без проблем. Після пoлoгового будинку поїхали в магазин, купили їй пару суконь на літо, босоніжки. Але ось тільки готівкові гроші чоловік їй в руки давати не хоче.

– А чому?

– Каже, щоб не сахалася з дитиною по магазинах і супермаркетах, нічого там робити, тільки інфукції збирати. Ну, це офіційна версія. Що вже там насправді у них сталося, не знаю. Поки обидва працювали, таких проблем не було, а в декреті ось лаятися стали через гроші.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩