Минулого тижня мені зателефонувала сестра, вона сама виховує дитину, живеться їй важко. Вона сказала, що в наших батьків поламався телевізор, а купити новий вони не можуть зараз, бо немає грошей. Я взяв батьків і повів їх у магазин. Мама вибрала найдорожчий. Я дуже засмутився, але купив їм його. А ввечері вдома мене чекала непроста розмова з дружиною. Як я шкодую, що в мене дуже велика зарплата

Я ніколи й подумати жодного разу не міг, що сума моєї заробітної плати так вплине на стосунки з моїми рідними та близькими людьми. Тепер в моєму житті настав період непорозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя, а це таки, на жаль, сталося

Колись я працював простим менеджером в поліграфії і був щасливою людиною. Я отримував невелику оплату і всі були задоволені при цьому. Мої батьки вже пенсіонери і живуть на одну пенсію. Я допомагав, як міг, але з моїми доходами це було зробити складно. Сестра одна виховує сина, вона розлучена зі своїм чоловіком. Ми з дружиною ще не мали дітей, адже ще тоді жили на орендованій квартирі і відкладали кошти на своє власне житло.

Через 3 роки моєї старанної роботи мене підвищили до заступника головного редактора. Я паралельно здобував освіту в інституті за спеціальністю: “Видавництво і поліграфія”. Моє підвищення відбилося на моїй зарплаті і, доречі, дуже суттєво. Ми змогли з дружиною взяти кредит на квартиру в новобудові. Коли я і моя кохана переїхали в нове житло, вирішили, що пора задуматися і про дітей. Через пів року ми вже чекали на появу нашого первістка.

А моя сім’я моє просування по кар’єрних сходах трактувала, як не дивно, по-своєму. Першим дзвіночком стало невдоволення моєї мами. Вона нагадала мені, що я старший брат і міг би допомогти сестрі. Вона ж мати-одиначка зараз, їй важко виховувати сина одній без батька. Я погодився з її доводами і почав допомагати своїй сестрі як міг. До слова, це було не так просто, незважаючи на хорошу зарплату, велика її частина йшла на погашення кредиту, а інша на підготовку до появи нашої дитини. Виявляється, що речі, для дітей коштують не таких вже й малих грошей. Чого тільки варта коляска, автокрісло, шезлонг, ліжечко та найнеобхідніший одяг. Перераховувати можна до нескінченності. А, та й памперси! Але я намагався всюди встигати.

Коли дружина вийшла в декрет і перестала працювати, вона сиділа з дитятком вдома, перший час ми не помітили проблем. Але потім зателефонувала моя сестра. Вона скаржилася, що нашим батькам дуже важко. У них зламався телевізор, і вони хотіли б купити новий. Але з їх доходами це неможливо. І знову хитро кинутий камінь у мій город, вони так завжди звикли. Як люблячий син, я купив батькам телевізор. Тільки їм, чомусь захотілося найбільший, який тільки був у магазині. Я ж не міг сказати, що не потягну його. В їхніх очах я заступник головного редактора, а значить мало не мільйонер.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩