Я пустила пожити до себе брата з дружиною. За мою доброту вони зруйнували моє життя.

 

Попросився брат зі своєю другою дружиною, яка чекала дитину, до мене пожити.

Обов’язки по дому я поділила відразу, щоб уникнути конфліктів в майбутньому. А взагалі, у брата була своя квартира – ми з ним розміняли батьківську кілька років тому.

Я тоді купила квартиру, а брат додав свої гроші на будівництво будинку, що його тесть будував для дочки. Так брат і залишився без нічого.

Нинішня дружина брата мені не подобалася категорично. Не була б вона в очікуванні, на поріг би не пустила.

Коли у мене були проблеми – терміново знадобилася не дуже велика сума грошей, я звернулася до брата з проханням дати мені в борг. Він би з радістю дав, але його дружина встала в позу:

– Заведи собі мужика, у нього і проси. Гроші мого чоловіка – тільки наші.

Тоді брат добре заробляв і ці гроші, що я просила, були для нього копійками. А зараз, коли його звільнили і він брався за будь-яку роботу, я йому в допомозі не відмовила.

Проблеми спільного проживання невістки і зовиці описані вже мільйони разів до мене, тому на цьому загострювати увагу я не буду.

Із закінченням навчання, я відвезла сина до моєї колишньої свекрухи, до його бабусі в село. Незважаючи на те, що колишній чоловік кинув мене з животом, з нею ми спілкувалися, а онука вона обожнювала. Тому з чотирьох років дитина все літо на свіжому повітрі.

Відправивши сина на відпочинок, я повернулася додому. Так як я – ще не стара жінка з цілком природними потребами, то на запрошення колеги сходити в кіно, я із задоволенням погодилася. Тим більше, наш уповільнений роман на той момент тривав півтора року.

Читайте також  Коли свекруха повідомила, що планує святкувати в п’ятницю ввечері, банкет буде в ресторані замовлений, будуть вся їхня рідня і друзі, мене ще більше це обурило. Вони кажуть, що грошей на ремонт у них немає, будуть робити за рахунок дітей, а на банкет в дорогому ресторані є

Я стояла перед дзеркалом, наводила марафет, накручувала волосся.

– Куди це ти так розфуфирилась? – запитала дружина брата.

– А тобі яке діло? – відповіла я.

Так, я дозволила їй жити в моєму домі, але це не означає, що ми стали подружками не розлий вода.

– Та ніякого, з ввічливості запитала, – фиркнула невістка і пішла до себе.

З побачення я повернулася тільки на наступний день, після роботи. Брат з’єхидничав:

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩