Всіма силами намагаюся полюбити синочка, знайти в ньому щось хороше, тільки не можу!.. Він не такий, як усі діти, не знаю, за що мені така кара. Він добре розуміє цифри, але абсолютно не може вивчити літери, і це в 6 років. Погана розмовляє. Не може стояти на місці в прямому сенсі цього слова, гойдається в зад – вперед. Постійно падає зі стільця, метушиться. Їсть неохайно, постійно застужується. Кашляє, як спеціально, голосно і довго, надривно. Може запросто підійти до чужих людей на вулиці або в автобусі і запитати, куди вони йдуть або їдуть. Він копія батька у всьому!

Всіма силами намагаюся полюбити синочка, знайти в ньому щось хороше, тільки не можу!.. Він не такий, як усі діти, не знаю, за що мені така кара. Він добре розуміє цифри, але абсолютно не може вивчити літери, і це в 6 років. Погана розмовляє. Не може стояти на місці в прямому сенсі цього слова, гойдається в зад – вперед. Постійно падає зі стільця, метушиться. Їсть неохайно, постійно застужується. Кашляє, як спеціально, голосно і довго, надривно. Може запросто підійти до чужих людей на вулиці або в автобусі і запитати, куди вони йдуть або їдуть…

З чоловіком ми познайомилися, коли нам було по 16 років, шалена пристрасть і раннє спільне життя з ним і його батьками зробили свою справу. У 17 я чекала дитинку. Я була щаслива, уявляла, як син або дочка будуть схожі на батька. Розчулювалася, уявляючи перші кроки, слова нашого малюка.

В останній триместр зіпсувалися відносини з майбутнім чоловіком, почалися сварки. Свекруха теж насіла, вимагала від менене не палити. Але не палити при всьому бажанні я не змогла. Перший день після народження сина я провела в реанімації, на другий перевели в палату.

Принесли сина, сказали годувати. Я подумала ще тоді: який пупсик! І цієї моя дитина! Я змушувала себе так думати, але при цьому нічого не відчувала до маленького сина. Їсти малий почав, гризучи яснами, а не смоктати! Прийшла медсестра, я пояснила ситуацію, що мені боляче. Вона намагалася його перевчити, але марно. Зрештою, звинуватила мене в тому, що я просто не хочу його годувати.

Коли він прокидався і починав плакати, просив їсти, це був найнебажаніший звук у світі, у мене починала боліти голова. Коли нас виписали, я відразу ж перейшла на штучне вигодовування. Вислухала нотації патронажної медсестри, про те, яка я погана мати і не розумію користі природнього вигодовування. Я пояснювала про ясна, марно.

Перший тривожний дзвіночок, що у мене відсутній материнський інстинкт, пролунав, коли малюк відригував. Мені було настільки огидно, що я залишала його зі своєю бабусею, давши пляшечку.

Я влаштувалася на дві роботи, «повісивши» повністю сина на недолугого татуся, свекруху, бабусю. Лише б не міняти памперси, не вислуховувати дикий плач. Мене все в дитині дратувало.

Йшов час. Підростаючи, він ставав повністю копією татуся. Всі ті риси, які мене дратували в чоловікові,  почали проявлятися у сина. Він дуже довго привчався до горщика. У садку він нікому з дітей не подобається. Він слаборозвинений для свого віку. Хоча лікарі відхилень не бачать.

Він добре розуміє цифри, але абсолютно не може вивчити літери, і це в 6 років. Погана розмовляє. Не може стояти на місці в прямому сенсі цього слова, гойдається в зад вперед. Постійно падає зі стільця, метушиться. Їсть неохайно, постійно застужується. Кашляє, як спеціально, голосно і довго, надривно. Може запросто підійти до чужих людей на вулиці або в автобусі і запитати, куди вони йдуть або їдуть. Або дивитися в їх телефон.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩