Я не можу любити таку дитину. І все через те, що я застала чоловіка з іншою жінкою. А потім дізналася від семирічного сина, що вона вже спала на моєму місці в квартирі! Тому залишилася образа на сина, що відразу не сказав, виходить, він теж мене зрадив! Говорять, що сини – мамині. Так от, це – маячня. Але батько покинув його! Я наполягала, щоб дитина залишилася з ним. Він забезпечений та й син цього хотів. Ось як все було

 

Я не можу любити таку дитину. І все через те, що я застала чоловіка з іншою жінкою. А потім дізналася від семирічного сина, що вона вже спала на моєму місці в квартирі! Тому залишилася образа на сина, що відразу не сказав, виходить, він теж мене зрадив! Ось як все було…

Я народжувала дитину в повноцінній сім’ї. Але в результаті навіть бачити сина не хочеться. І все через те, що застала чоловіка з іншою жінкою. А потім дізналася від семирічного сина, що вона вже спала на моєму місці в квартирі! Тому залишилася образа на сина, що відразу не сказав. Адже про мене міг розповісти батькові все і відразу.

Я зрозуміла, що зв’язок у них з батьком завжди був сильнішим. ніж у сина зі мною. У нього всі повадки, звички, риси характеру батька. Але батько покинув його. Я наполягала, щоб дитина залишилася з ним. Він забезпечений та й син цього хотів.

Але батько вважав за потрібне виставити нас з квартири двох і влаштовувати своє особисте життя. Я залишилася сама в чужій країні з дитиною на руках, на яку просто дивитися не можу. Не те, що не люблю, а не терплю усіма фібрами своєї душі.

Розриваюсь між декількома роботами. Я розумію, що у мене немає ні сил, ні бажання, ні коштів для виховання сина. Хлопчик росте проблемним. У школі самі зауваження.

Допомагати з ним ніхто не хоче, він уже всіх дістав. Якщо мене кудись запрошують, то просять його з собою не брати.

Він неприємний, невихований. З легкістю може образити іншу, більш спокійну дитини, нахамити, нагрубити старшим, обсипати піском. Він ні в що не ставить людей!

Батько його так само ставився до мене. Мій авторитет розтоптаний батьком. Той був авторитетом для нього, але зник з його життя. Він ріс розпещеним батьком, а в підсумку дістався мені, з усім своїм набором поганих якостей.

Я з ним не справляюся ніяк. Він спокійно може мені нагрубити, штовхнути. Любити таку людину мені дуже складно. Раніше мені вистачало на це сил, я себе примушувала.

Зараз, коли доводиться багато працювати, щоб хоч якось прогодуватися двом, мені хочеться прийти додому і спокійно відпочити. А доводиться вислухати від усіх вчителів і знайомих, що він знову грубіянив старшим, побив дівчинку, зробив багато чого всім на зло… А потім ще мільйон порцій негативу від нього отримати особисто. Я не отримую від нього ніякого позитиву і подяки. Щастя і радості таке материнство не приносить абсолютно.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩