Я прийшла додому з роботи і побачила на кухонному столі банки з огірками і квашеною капустою. – Так це ми з батьком повз їхали, завезли! – пояснила потім свекруха. Мені ця її простота вже дуже набридла, хоча, начебто, треба бути вдячною: свекри привезли гостинці з дачі. Але подяки я чомусь зовсім не відчуваю

 

Мені 30 років, у шлюбі я шостий рік, у нас з чоловіком дитина-дошкільнятко. Живемо ми з самого початку в квартирі, що належить свекрусі. Квартиру цю свекруха зі свекром свого часу купили «синові на старт», але оформлена вона залишилася на матір.

– Робіть тут що хочете, живіть, ремонтуйте – це все ваше! – постійно підкреслює свекруха.

При цьому переоформляти житло на сина, тобто мого чоловіка, не планує, і комплект ключів від квартири тримає у себе – просто про всяк випадок. Віку цей момент з ключами дуже напружує, але чоловік не бачить в цьому нічого особливого. А я бачу, бо свекруха приходить до нас, і поводить себе як повноправна господиня в квартирі.

Ось як взагалі донести свекрусі, що вона мені – ніхто? Абсолютно стороння, чужа людина? Ні, так-то вона непогана, але безпардонна якась, чи що. Може запросто заглянути в будь-яку шафу, в ящик, в каструлю, в гості прийти без дзвінка… Говорили вже багато раз, у неї одна реакція – а що такого, ми ж свої! Ну які свої-то, з чого раптом?

Я скільки разів просила чоловіка забрати в мами ключі, а він не хоче.

– Деякі он і сусідам «на всякий випадок» ключі віддають, – дивується він. – Хіба мало що! Поїдемо, загубимо чи забудемо ключі – запасний комплект повинен у когось бути…

Все б нічого, але ключами батьки активно користуються – причому, в той момент, коли нікого немає вдома. Прийшовши додому з роботи, я можу виявити на кухонному столі банки з огірками і квашеною капустою, кабачки або мішок яблук з дачі.

– Так це ми з батьком повз їхали, завезли! – пояснює потім свекруха. – І порожні банки забрали заодно, на лоджії у вас, вам же вони не потрібні, правда? А молоко у тебе чому не в холодильнику стояло? Я прибрала… До речі, там на нижній полиці в червоній каструльці у тебе що, суп? Дивно пахне, він не зіпсувався? Дитині його точно не давайте!

Мені ця її простота вже дуже набридла, хоча, начебто, треба бути вдячною: свекри привезли гостинці з дачі. Але замість подяки я відчуваю лише роздратування.

Вона ж в усі каструльки ніс сунула! І в усі ящики напевно… Навіть на лоджії все пронишпорила, в шафу залізла, банки знайшла… Банки не шкода, але сам факт!

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩